один одному

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

I. приятель, друг; мн. - друзі (р. друзів), други (р. другів). [Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут (Рудч.) Без вірного друга великая туга. Не друзі, а чужії]; (о женщинах) приятелька, подруга, другиня, друга. Закадычный друг - друзяка, кревний друзяка, (вульг.) закантика.

II. Друг, кратк. форма от местоим. Другой. Друг друга - один (или одно, одне) одного. [Ненавиди[я]ть один (одне) одного. Вони варті один одного = они стоят друг друга]. Друг другу - один одному, одно[е] одному. [Приневолює їх подати одно одному руки (Єфр.)]. Друг за друга - один (одне) за одного. [Ми відповідаєм один за одного]. Друг за другом - один (одне) по одному [по однім], (реже) один (одне) за другим. [Один по однім тихо роки встають у спомині моїм (Черн.)]. Друг о друге - один (одне) про одного, кожне про кожного. [Довідалися кожне про кожного (Крим.)]. Друг против друга - один проти одного, навпроти себе. [Діти одної матери, рідні брати стояли навпроти себе (Єфр.)]. Друг с другом - один (одне) з одним. [Ми добре познайомилися один з одним]. Друг у друга - один (одне) в одного. [Питали один в одного]. Самдруг - удвох, сам з кимсь.

* * *

1. n

1) одиниця; число один

2) номер перший; номер один

3) один, одинак

4) один рік

5) година

2. adj

1) один

2) єдиний

3) цілий, єдиний, нерозлучний

4) той самий, цей же

5) однаковий, незмінний

6) якийсь

3. num

1) один

2) номер один, перший

4. pron indef.

1) хтось, якийсь

2) у неозначених особових реченнях

3) для уникнення повторення

4) у поєднанні з присвійними займенниками та прикметниками

5) цей, той самий

* * *

1) ( число) один; одиниця (цифра; figure of one); (of) один з (якої-небудь кількості, числа); раз ( при лічбі); один, одинак; ( один) рік ( про вік); година

2) фiлoc. ідея, сутність ( у Платона)

3) (a, the one) людина, примітна у якому-небудь відношенні; герой; майстер

1) один

2) єдиний

3) єдиний; однаковий; predic цілий, єдиний, нерозлучний

4) той самий, цей же; predic однаковий, незмінний

5) якийсь, невизначений; якийсь, такий собі ( перед власними іменами)

1) [wan]тк. sing у неозначено-особових реченнях

2) щоб уникнути повторення

3) цей, той ( самий)

4) один, цей разом

1. n

1) брязкіт; брязкання; дзенькіт

2) гул; шум; стукіт; гуркіт

3) сутичка; зіткнення; конфлікт

4) розбіжність, розходження; протиріччя

2. v

1) стикатися; стукатися, ударятися один об одне

2) суперечити одне одному; розходитися (в поглядах)

3) заважати одне одному; збігатися (за часом)

4) дисгармоніювати

5) стукати; брязкати; дзвеніти; гуркотіти; грюкати

* * *

1) брязкіт ( зброї); брязкання, дзенькіт ( мечів); гул ( дзвонів); гуркіт (бідонів, каструль); дріб (граду, дощу)

2) зіткнення, сутичка; конфлікт; розбіжність

1) зіштовхуватися; стукатися, ударятися один об одного

2) ( with) стикатися ( про інтереси); розходитися ( про погляди)

3) відбуватися одночасно, заважати один одному; збігатися ( за часом); дисгармоніювати

4) cпopт. зустрітися ( про команди)

5) ударяти з гуркотом; стукати ( об що-небудь металеве)

6) (часто into, against) налетіти, наскочити, зіштовхнутися

7) дiaл. кинути, скинути (тж. clash down)

8) дiaл. розпускати плітки, лихословити

1. один; бир кӱн бар, бир кӱн йох, бир кӱн ач, бир кӱн тох одного дня є, одного дня немає, одного дня голодний, одного дня ситий СБЧ; бир чифт нал одна пара підків СБ; бир аттым, эт'и даан аттым кинула одне (яблуко), кинула й друге П; бир чингенедэн армалых бузулмай через одного цигана ярмарок не псується СБЧ; бир эльнен беш харпуз тутулмаз однією рукою п'ять кавунів не утримаєш СГ; бир бирин сайып сӱйейлер вони люблять і шанують один одного П; бир бирин артындан один за другим О; бир бирне беңзийлер вони подібні один на одного У; бир бирин хыймайлер, саймайлер не співчувають один одному, не шанують ВН; бир биримизге харшы йырладых ми співали один проти одного Б; бир бириндэн один за другимМ; бирдэн бир один-єдиний К; бир бол- / ол- О / К об'єднуватися, єднатися; бир йердэ разом ВН; бир йертэ де-небудь СМ; отурду бир олуп даа присів, лишившись сам Г; бир т'ере один раз О; бир эт- об'єднувати, з'єднувати, єднати О.

2. один раз, одного разу; бир бағас — ош-кош, бир бағас — канҗа-пчах дивишся раз — милі-любі, дивишся знов — на ножах СБЧ; бир д'ельдим дӱнйайа, бир даа д'еламам я прийшов у світ один раз, більше прийти не зможу СК.

3. єдиний; йынанырым бир аллаға вірую в єдиного бога Г; ону бирне айтма не кажи цього нікому Г; бир бол- бути єдиним СМ.

4. однаковий, однаково; бир дӱгӱль не однаковий У; он бармахтан эпси дэ бир авури (й) із десяти пальців усі болять однаково СБЧ; эпси дэ бир ағрый усі вони болять однаково СЛ; абуну т'ессен, ағрый — бир ағрый оцей поріжеш, болить — однаково болять СГ; эп тэ бир усе одно К; шап та / шеп тэ бир, шет'ер да бир що галун, що цукор — однаково СБ / Г, СГ.

5. певний, якийсь, котрийсь, такий собі, певним чином, так собі; бен бир Т'ӧроғлуйум я такий собі Тьороглу СК; бир хонуштух отак собі, якось так ми погуляли К; бир вахта колись, певного часу Б; бир заманда колись СМ; бир талай певна кількість У; бир хач декілька, кілька СБФ, Г, К, СГ; бир шей / ший щоcь, що-небудь СЛ / М; эр бир кожний, кожен; эр бир ший усе СМ.

6. приблизно, близько; бир беш кӱн сон т'етирийсиз принесете днів через п'ять СМ; т'етэйим мен бир йеди йылға піду я років на сім Б; бир алты-йеди йапрах близько шестисеми листків К; бир д'ирим йыладыр, д'ирим д'ирим беш йыладыр олуйду це сталося приблизно року двадцятого — двадцять п'ятого СК; бир хач кілька, декілька СБФ.

7. трохи, небагато, дещо; бир хонуш- трохи поговорити СЛ; бир даа див. даа; бир даан див. даан; бир дэне див. дэне; бир пара СБ, бир талай НБЄ, бир тосат Б трохи; див. бири, бири-бири, бириси, бир-эт'и.

1. n спорт.

1) російський хокей; бенді

2) хокейна ключка

2. adj

1) кривий (про ноги); кривоногий

2) смугастий

3. v

1) перекидати (м'яч); перекидатися, кидати один одному; обмінюватися

2) передавати з уст в уста; обговорювати

3) сперечатися; суперничати

4) об'єднувати (ся)

* * *

1) російський хокей; хокей з м'ячем

2) хокейна ключка

3) гра, що передувала тенісу

1) кривий ( про ноги)

2) кривоногий

1) перекидати ( м'яч); перекидатися, кидати один одному

2) перекидатися, обмінюватися ( думками)

3) передавати з уст в уста; обговорювати ( часто bandy about)

4) сперечатися, суперничати

apx. об'єднувати; об'єднуватися

1) обопільність, взаємність

2) взаємозалежність

3) подання допомоги (послуг) один одному

* * *

1) обопільність, взаємність; взаємна залежність

2) надання допомоги, сприяння, послуг один одному

1. n

1) банка на весловій шлюпці

2) перешкода

3) розлад; катастрофа

2. adj

1) поперечний, косий

2) незговірливий, упертий

3. adv

упоперек

4. prep

упоперек; через

5. v

1) перечити; заважати (перешкоджати) здійсненню (бажань); розладнувати, зривати, розстроювати (плани тощо)

2) іти врозріз (наперекір) (чомусь); суперечити

3) сперечатися (з кимсь — with)

4) перепиняти, перетинати, перегороджувати, загороджувати

5) перетинатися

6) перев'язувати, перехрещувати

* * *

1) поперечний, косий

2) незговірливий, упертий

1) суперечити; заважати виконанню ( бажань); зривати ( плани)

2) іти врозріз

3) icт. перепиняти, загороджувати

4) icт. перетинатися

5) icт. перев'язувати; перехрещувати

1. n

1) чергування

2) варіант

3) амер. дублер; заміна

4) амер. заступник; замісник

2. adj

1) що чергується; черговий

2) змінний, перемінний; переміжний

3) кожний другий

4) запасний; що заміщає

5) взаємний; обопільний

1) чергуватися, змінювати один одного

2) робити поперемінно, чергувати

* * *

1) що-небудь що чергується ( з чим-небудь); чергування

2) альтернатива; вибір

3) юp., дип. альтернат, варіант ( у міжнародному праві)

4) aмep. дублер; заміна; запасний гравець; заступник; кандидат у члени ( ради)

5) театр. pl актори, що грають по черзі одну роль, дублери; дублер

6) тex. варіант ( конструкції)

1) який чергується; почерговий; періодичний; eл. змінний ( про струм); cпeц. переміжний; який чергується, почерговий; який перешаровуються

2) кожний другий

3) запасний; який заміщає

4) взаємний; обопільний

5) який допускає вибір з двох або більше предметів, явищ; обч. альтернативний

6) бoт., зooл. черговий

1) (звич. with) чергуватися, змінюватися, замінятися, поступатися один одному; ( between) коливатися; чергувати; робити ( що небудь) поперемінно, по черзі

2) театр. виконувати один за одним ( різноманітні номери програми); бути дублером; грати по черзі з іншим актором

3) eл. міняти полярність

помочь помагати, помогти, допомагати, допомогти кому, запомагати, запомогти, спомагати, спомогти кого и кому чим и в чому, під(по)магати, під(по)могти кого и кому, пособляти, пособити, підсобляти, підсобити кому, ра[я]тувати, поратувати, заратовувати, заратувати, підратовувати, підратувати, зараджувати, зарадити кого чим, у чому, до помочи (до помоги, до підмоги, у помочі, у пригоді) ставати, стати кому чим, посилковувати, посилкувати кого, прислуговувати, прислугувати кому (содействовать) сприяти кому, (образно) підкладати руки під кого, носити воду на чий млин; Срв. Вспомогать, Пособлять, Поддерживать. [Якби не біг, хто-б нам поміг. Роби, небоже, то й бог (до)поможе. Як міг, так допоміг (Номис). Вони мене не запоможуть (Номис). Не можу я сьому запомогти (М. Вовч.). То буде йому Господь милосердний на всякім місті спомагати (Март.). Нікого не споможе, не порадить (Гн.). Коли-б не я, хто-б його поратував (Кониськ.). Вже коли не ви, так і ніхто більш не заратує мене. Один другого в роботі підратує і грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). Як пособити йому тепер, то й він колись у пригоді стане (Грінч.). І всім йому прислуговує, що зна і що здужа (Квітка). Нехай вам доля сприяє (Гол.)]. Да -жет вам бог! - Боже поможи вам! Хай вам бог помагає (поможе)! Если вы это предпримете, я буду вам -гать - якщо ви за це візьметеся, я вам допомагатиму (підпомагатиму), пособлятиму (підсоблятиму), ставатиму до помочи (до помоги, до підмоги). -гайте друг другу - запомагайте один одного, ставайте до помочи один одному и т. п. -гать кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым - спромагати, спромогти кого чим. [Я-ж їх спромагала, в люди виводила (Київщ.). Узграничні пани спромагали козаків зброєю і всім припасом до походу в турецькі землі (Куліш)]. -мочь кому деньгами - (до)помогти кому, запомогти, спромогти, заратувати, підмогти, підратувати кого грошима (грішми). -мочь кому в нужде - допомогти, спомогти кому, запомогти, поратувати, заратувати кого в біді, в пригоді. Он -мог мне во всех моих нуждах - він запоміг (заратував, поратував, зарадив) мене в усіх моїх потребах. -мочь кому советом - радою зарадити (порадити) кого, ради (и раду) дати кому (чим). [Ви нас за те своєю радою зарадите (Основа 1861)]. -мочь горю - зарадити, запобігти, запомогти лихові, горю. Как этому (здесь) -мочь? - як цьому (тут) зарадити (порадити)? яку цьому (тут) раду дати? А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мочь? - а чи-ж не можна тому що порадити (чим зарадити)? а чи-ж не можна тут чого врадити (яку раду дати)? Я тут ничем не могу -мочь - я тут нічого не враджу (не враю). Не знает чем и -мочь себе - не знає, чим і запомогтися (заратуватися, зарадитися), чим себе й порадити. -мочь себе тем, что есть - запомогтися (заратуватися, зарадитися) тих, що є, що бог дав. Он не знает, как себе -мочь в такой беде - він собі ради не добере (не прибере), він собі ради не дасть, він не вміє себе порадити у цій (у такій) пригоді. Эти капли -гают от кашля - ці каплі помагають проти кашлю, помічні на кашель. Это не -жет мне - це мені не (до)поможе (не пособить), (не выручит из беды) це мене не заратує (не вратує). Ничто не -гает - нічого не помагає(ться), не пособляє(ться), ніщо не стає в пригоді (не дає ради). Ничто не -гло - нічого не помоглося (не пособилося), ніщо не зарадило, не врадило. Это нисколько не -гает его счастью - це ані трішечки не додає до його щастя. -гите! - ра[я]туйте! пробі!

* * *

несов.; сов. - пом`очь

1. n

1) обітниця; клятва; урочиста обіцянка; зарікання, зарок

2) чернеча обітниця

3) благання, молитва

4) мрія, пристрасне бажання

5) жертвування

2. v

1) давати обітницю (клятву); клястися, присягатися; урочисто обіцяти

2) урочисто обіцяти

3) присвячувати (комусь, чомусь); прирікати

4) проголошувати; урочисто заявляти

* * *

1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем

2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желание

1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги

2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим

3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити

1. n

1) ярмо; хомут; нашийник

2) перен. ярмо, неволя, кормига, іго; рабство

3) іст. дерев'яна колода (на шиї злочинця)

4) жарт. узи, союз

5) пара запряжених волів

6) коромисло

7) кокетка (на сукні)

8) невеликий маєток

9) тех. скоба, бугель, обойма

10) поперечка; траверса

11) ав. штурвальна колонка

2. v

1) запрягати (в ярмо)

2) перен. з'єднувати, сполучати

3) підходити один одному

4) пригнічувати, поневолювати; тримати в неволі (в ярмі)

* * *

1) ярмо; хомут; ошийник; sing іго, ярмо; icт. дерев'яна колодка ( на шиї злочинця); узи, союз

2) (pl бeз змiн.) пара запряжених волів; парна упряжка; кокетка ( на сукні)

3) коромисло

4) icт. іго (арка з трьох списів, під якою римляни проводили переможених ворогів) ( символ) рабства, поневолення

5) icт. заорювання (міра землі, 50-60 акрів)

6) тex. скоба, бугель, хомут, обойма; сережка, затиск; хобот ( верстату); поперечина; траверса

7) cл. ярмо

8) aв. штурвал, ручка управління

9) мop. поперечний румпель

10) елк. відхиляюча система ( magnetic yoke); colonial yoke колоніальне іго, ярмо колоніалізму

1) упрягати в ярмо, запрягати; примушувати працювати, приборкувати

2) сполучати, поєднувати, з'єднувати; з'єднуватися

3) підходити/ відповідати одне одному

1) повідомляти (когось — to)

2) передавати

3) спілкуватися, підтримувати зв'язок

4) сполучатися (про кімнати тощо)

5) церк. причащатися

* * *

1) повідомляти, передавати; фiз. передавати ( тепло); надавати ( руху)

2) ( with) підтримувати зв'язок, спілкуватися

3) сполучатися, бути суміжними (про кімнати, території)

4) розуміти ( один одного); мати духовний зв'язок, тісну дружбу; співчувати один одному

5) цepк. причащатися

1) гойдання; хитання; коливання

2) розмах; змах

3) спорт. мах; замах; спад

4) фіз. амплітуда коливань

5) ритмічний рух, ритмічна (розмірена) хода

6) ритм

7) гойдалка

8) поворот

9) хід; розвиток, перебіг

10) природний хід, розвиток

11) свобода дій

12) поїздка; об'їзд, турне

13) свінг, різновид джазової музики (тж swing music)

14) свінг, боковий удар (бокс)

15) тех. максимальне відхилення стрілки (приладу)

16) розм. коливання курсу на біржі

17) військ., розм. санний автопоїзд

v (past і p.p. swung)

1) гойдати; коливати; розгойдувати; розмахувати; перекидати; хитати

2) гойдатися; хитатися; розгойдуватися; коливатися; колихатися

3) вертіти, крутити, повертати

4) вертітися, повертатися; розвертатися

5) іти (рухатися) розміреним кроком

6) вішати, підвішувати; піднімати

7) висіти

8) розм. бути повішеним, теліпатися

9) ширяти

10) керувати, спрямовувати

11) успішно проводити

12) виконувати джазову музику (в стилі свінг)

* * *

1) хитання; коливання; коливання; поворот, зміна

2) розмах, змах; cпopт. мах; замах; фiз. розмах, амплітуда коливання

3) тк.; sing ритмічний рух; невимушена хода

4) тк.; sing ритм

5) гойдалка

6) поворот

7) хід, розвиток

8) свобода дій

9) поїздка; об'їзд; турне

10) свінг, різновид джазової музики ( swing music); ритм свінгу

11) свінг, бічний удар ( бокс)

12) кoм. коливання курсів або курсу на біржі

13) тex. максимальне відхилення стрілки ( приладу)

14) тex. висота центрів над напрямними ( в Англії); подвоєна висота центрів над напрямними ( у США)

15) вiйcьк.; жapг. санний автопоїзд

1) качати, коливати; розгойдувати; розмахувати; гойдатися, коливатися; розгойдуватися; закидати; кидатися ( куди-небудь)

2) вертіти, повертати; вертітися, повертатися, розвертатися

3) іти, рухатися мірним або невимушеним кроком

4) вішати, підвішувати; повісити ( на шибениці)

5) висіти; бути повішеним, бовтатися ( на шибениці)

6) ширяти

7) cл. домагатися перелому; успішно проводити

8) виконувати джазову музику в стилі свінгу; любити музику, джаз

9) круто міняти ( думку); спрямовувати в іншу сторону (увагу, інтерес); різко мінятися, змінюватися; приймати зовсім іншу точку зору

10) жити повним життям, насолоджуватися життям; бути життєрадісним, діяльним, не відставати від життя; вести безладне статеве життя

11) підходити один одному ( про двох); розуміти один одного; сходитися в поглядах, смаках

12) привертати; хвилювати; задовольняти вимогам; підходити під настрій

13) бити навідліг, з розмаху; замахуватися

14) cл. зуміти, ухитритися ( зробити або добути)

1) що-небудь що чергується ( з чим-небудь); чергування

2) альтернатива; вибір

3) юp., дип. альтернат, варіант ( у міжнародному праві)

4) aмep. дублер; заміна; запасний гравець; заступник; кандидат у члени ( ради)

5) театр. pl актори, що грають по черзі одну роль, дублери; дублер

6) тex. варіант ( конструкції)

1) який чергується; почерговий; періодичний; eл. змінний ( про струм); cпeц. переміжний; який чергується, почерговий; який перешаровуються

2) кожний другий

3) запасний; який заміщає

4) взаємний; обопільний

5) який допускає вибір з двох або більше предметів, явищ; обч. альтернативний

6) бoт., зooл. черговий

1) (звич. with) чергуватися, змінюватися, замінятися, поступатися один одному; ( between) коливатися; чергувати; робити ( що небудь) поперемінно, по черзі

2) театр. виконувати один за одним ( різноманітні номери програми); бути дублером; грати по черзі з іншим актором

3) eл. міняти полярність

1) брязкіт ( зброї); брязкання, дзенькіт ( мечів); гул ( дзвонів); гуркіт (бідонів, каструль); дріб (граду, дощу)

2) зіткнення, сутичка; конфлікт; розбіжність

1) зіштовхуватися; стукатися, ударятися один об одного

2) ( with) стикатися ( про інтереси); розходитися ( про погляди)

3) відбуватися одночасно, заважати один одному; збігатися ( за часом); дисгармоніювати

4) cпopт. зустрітися ( про команди)

5) ударяти з гуркотом; стукати ( об що-небудь металеве)

6) (часто into, against) налетіти, наскочити, зіштовхнутися

7) дiaл. кинути, скинути (тж. clash down)

8) дiaл. розпускати плітки, лихословити

1) повідомляти, передавати; фiз. передавати ( тепло); надавати ( руху)

2) ( with) підтримувати зв'язок, спілкуватися

3) сполучатися, бути суміжними (про кімнати, території)

4) розуміти ( один одного); мати духовний зв'язок, тісну дружбу; співчувати один одному

5) цepк. причащатися

1) хитання; коливання; коливання; поворот, зміна

2) розмах, змах; cпopт. мах; замах; фiз. розмах, амплітуда коливання

3) тк.; sing ритмічний рух; невимушена хода

4) тк.; sing ритм

5) гойдалка

6) поворот

7) хід, розвиток

8) свобода дій

9) поїздка; об'їзд; турне

10) свінг, різновид джазової музики ( swing music); ритм свінгу

11) свінг, бічний удар ( бокс)

12) кoм. коливання курсів або курсу на біржі

13) тex. максимальне відхилення стрілки ( приладу)

14) тex. висота центрів над напрямними ( в Англії); подвоєна висота центрів над напрямними ( у США)

15) вiйcьк.; жapг. санний автопоїзд

1) качати, коливати; розгойдувати; розмахувати; гойдатися, коливатися; розгойдуватися; закидати; кидатися ( куди-небудь)

2) вертіти, повертати; вертітися, повертатися, розвертатися

3) іти, рухатися мірним або невимушеним кроком

4) вішати, підвішувати; повісити ( на шибениці)

5) висіти; бути повішеним, бовтатися ( на шибениці)

6) ширяти

7) cл. домагатися перелому; успішно проводити

8) виконувати джазову музику в стилі свінгу; любити музику, джаз

9) круто міняти ( думку); спрямовувати в іншу сторону (увагу, інтерес); різко мінятися, змінюватися; приймати зовсім іншу точку зору

10) жити повним життям, насолоджуватися життям; бути життєрадісним, діяльним, не відставати від життя; вести безладне статеве життя

11) підходити один одному ( про двох); розуміти один одного; сходитися в поглядах, смаках

12) привертати; хвилювати; задовольняти вимогам; підходити під настрій

13) бити навідліг, з розмаху; замахуватися

14) cл. зуміти, ухитритися ( зробити або добути)